Горизонт 200
Горизонт 200 — так шахтарі кажуть про глибину дві тисячі метрів під землею. Це і про дві тисячі кілометрів України з півночі на південь, зі сходу на захід. Це про можливість бачити і небажання дивитися. Це про тих, хто не повертається. Це про перспективи. Це про викривлені закони реальності. Це про турбулентні часи.
У виставі використовуються монологи шахтарів із Львівсько-Волинського та Донецького вугільних басейнів, роздуми акторів та акторок театру Лесі, аудіозаписи з шахти, щоденникові записи, внутрішні переживання постановочної групи, озвучені на перекурі та купа цитат, гори цитат.
Тому ця вистава не про шахтарів. Ця вистава про людину у надзвичайних історичних обставинах. Ця вистава — привід поставити питання: навіщо нам шахти і шахтарі? Навіщо нам театр та актори? Навіщо актору шахтар і навпаки? Навіщо ми один одному?
Ця вистава — привід для нас, як для покоління, перевести подих, щоб продовжити рух і побачити свій наступний горизонт. Або ні.
Драматургині – Олена Апчел, Оксана Данчук
Режисерка – Олена Апчел
Сценографи – Олена Апчел, Олексій Хорошко
Композиторка – Олександра Малацковська
Авторка пісень – Олена Апчел
Саунд-дизайнер – Назар Павлик
Художник зі світла – Артур Темченко
Медіа-художники – Олексій Хорошко, Діана Ходячих
Діють:
Андрій Кравчук
Анастасія Лісовська
Василь Сидорко
Михайло Понзель
Зоряна Дибовська
Оксана Цимбаліст
Катерина Кудлач
Роман Кривдик
Сергій Литвиненко
Світлана Мельник