Безпечний театр: лабораторія нових правил гри

Лабораторія націлена на дослідження змінотворчого потенціалу обмежень, які виникли у театрі у зв’язку з пандемією COVID-19. Надихаючись новими карантинними нормами, ми хочемо переосмислити роль вже існуючих форм театру та направити увагу на можливість винайдення нових, відповідних новій пост-карантинній культурі. Поставивши під загрозу традиційну театральну модель, а також ключові для класичних теорій театру поняття – взаємодія актор-глядач, співприсутність глядачів, сьогочасність й одномоментність, – епідемічні обмеження можуть дати поштовх до розробки та практичного застосування альтернативних теорій та моделей. Таким чином, обмеження можуть стати ключем для плідних творчих пошуків.

Під час лабораторії за допомогою кураторів та спікерів ми говорили про те, як театр здатен адаптуватися до змін, оцінити прояви основних складових театру (співіснування глядачів та акторів, «тут і зараз»). На лабораторії ми шукали, де лежать найвіддаленіші кордони «тут», якщо найближчі визначаються санепідеміологічними нормами. Намагатимемось спільно знайти альтернативні «зараз». Поекспериментуємо з часом та простором. Чи можна грати вистави в інший, аніж вечірній, час? Якою може бути їх тривалість та кількість після прем’єри? Так само, як у суспільстві, у театрі неможливо відмінити фізичну співприсутність. Театр це ритуал співприсутності. Чи може відповідь театру як мистецтва співіснування на пандемію стати прототипом для суспільних рішень у майбутньому? Чи може і чи має право театр повернути допандемічну норму?

Методичні матеріали

Promo video

Post laboratory video

СПІКЕРИ

Травматичний досвід кризи показав що більшість людей не в змозі побачити глобальні процеси суспільних трансформацій. Стратегії освіти та дозвілля переорієнтовуються з масових на індивідуальні, які часто не потребують фізичного перебування в одному просторі. І ні, ми тут не топимо за тотальний театральний он-лайн, від якого нам теж вже зле. Разом з митцями з Франції, Австрії, Німеччини та Чехії ми досліджуватимемо практичні кейси інших типів роботи з глядачем, які передбачають мінімальну співприсутність, або взагалі не потребують перформера чи актора поруч. Це вже успішні кейси європейських театрів які є водночас авангардом дослідження кордонів сучасного мистецтва та успішним економічним прикладом для наслідування.

Вікторія Миронюк

Безпечний театр/Небезпечний театр

Кураторка, перформерка, мисткиня, режисерка, дослідниця ритуалів, їхніх структур, меж та потенціалів у міждисциплінарних проєктах на кордоні перформативних, патисипативних практик й візуального мистецтва. Освітній багаж: курс теорії культури у Києво-Могилянській академії, магістерска програма по сучасним сценіченим практикам й візуальній культурі у Мадриді (MPECV), післядипломна програма по перформативному дослідженню й сценографії в Брюсселі (A.PASS)

Віка розповість про драматургію альтернативних видів театру і надасть приклади вже існуючих безпечних форм, або таких, які легко можуть адаптуватися. Окремою темою стане переосмислення ролі емансипованого глядача під час карантинних обмежень.
Разом із учасниками та учасницями спробує відповісти на питання яка революція потрібна в театрі, як в цьому допоможе Covid-19, а також поділиться улюбленими прикладами сучасних перформативних практик.

Нік Акорн

Інтерактивне мистецтво та партисипативні перформанси як засіб комунікації із глядачем

Нік Акорн — композитор та саунд дизайнер, який протягом останніх 6 років працює у галузі інтерактивного мистецтва. Нік є автором музики та саунд дизайну до різноманітних театральних вистав в Україні, Австрії, Німечинні та Англії. У своїх музичних творах балансує між різноманітними жанрами, створює синергію, поєднуючи електронну та акустичну музику. Нік був співзасновником колективу “Some Designers“, який протягом 4 років створював інтерактивні інсталяції для фестивалів та музеїв у Австрії, Німеччині та Італії.

Зараз Нік є співзасновником Арт Студії “Ninja Guru“, яка також працює з інтерактивними технологіями. Він викладає в Університеті прикладних наук у Граці (FH Joanneum) курс з саунд дизайну та візуального мистецтва та проводить воркшопи з саунд дизайну в Австрії, Німеччині, Словенії та Нідерландах. Останні роки Нік займається партисипативними перформансами.

На лабораторії Нік розповість про партисипативні перформанси та інтерактивні інсталяції, поділиться досвідом роботи із сучасними технологіями та поділиться новими інструментами взаємодії із глядачем. Мета воркшопу не лише розповісти про сучасні можливості та окреслити ті або інші інструменти для створення алгоритмів залучення глядача, але й обговорити психологічні принципи будування можливої взаємодії між перформеркою чи перформермом та публікою.

Фредерік Поті

Безпечний театр: менше публіки чи більше простору? Інші взаємовідносини

Режисер, продюсер, митець, в минулому директор фестивалю вуличного театру та нового цирку в Авіньйоні, Festival Villeneuve en Scène, адміністративний директор THÉATRE DE LA MASSUE, Ніцца, Франція, член Advisory Committee
IETM.

Фредерік розповість про театр одного глядача та театр на відкритому повітрі. Співпрацю з IT індустрією у виставах лялькового театру. Також Фредерік поділиться ідеями продюсування та турінгу проєктів у часи посиленої безпеки, можливостями співпраці з найбільшою професійною мережою перформативних мистецтв IETM.

Андре Ерлен

(Без) місця театру

Андре Ерлен – театрмейкер, куратор фестивалю театру та танцю “URBÄNG!”, викладач театральної майстерності в Театральній академії Кельну, співпрацює з різноманітними платформами в Європі та Азії. Створює театральні та музичні проєкти зі співачкою та композиторкою Маріанною Садовською. Андре навчався в Академії мистецтв Дюссельдорфу та стажувався в Осередку театральних практик “Ґардженіце”.

На лабораторії Андре сконцентрується на проєктах у жанрі сайт-специфік, виставах для малої кількості глядачів та ігрових формах партисипації. Також, розповість про “pop up”-театр (театр, який раптово виникає) і поділиться досвідом театральної взаємодії з нетеатральними інституціями.

Макс Шумахер

Що в руках? Як публіка отримує перформанс – медіа, перформанс і близькість

Макс Шумахер – вивчав драматургію в Берліні та перформанс у Нью-Йорку. Він є співзасновником Post Theatre і працює режисером, драматургом, професором, а іноді і медіа художником.

Його роботи були створені та представлені більш ніж у 20 країнах світу з фокусом на Схід (Східна Азія, Східна Європа). Макс отримав стипендії від Фонду Фулбрайта, та вчився у Akademie Schloss Solitude (Штутгарт), Taipei Artist Village (Тайвань), Tokyo Wondersite (Японія), Solyst (Данія), NES (Ісландія), та ін.

Основний фокус його роботи – взаємозв’язок між людиною, технологією та простором. Про це він і розкаже більше на лабораторії. Більшість його театральних робіт – патисипативні медіа перформанси, тож про це з практичної та теоретичної точки зору теж піде мова.

Ґай Біран

Воркшоп: Zoom in action

Ґай Біран – театральний режисер і ментор, художній директор “Hazira” Performance Art Arena в Єрусалимі. Спеціалізується на сайт-специфік та документальному театрі. Поставив більше двадцяти вистав у різних жанрах у різних просторах, які були представлені на фестивалях в Ізраїлі та за кордоном. Навчає режисурі, акторству та рухові в Академії візуального театру в Єрусалимі, Національній академії драми в Делі та Театральній академії Амстердаму.

Під час лабораторії Ґай проведе воркшоп, у якому учасники спробують по-новому використати зум для створення власної прогулянки.

ПРО НАС

Чи залишишся ти собою коли все це скінчиться?

Чи повернуться прекрасні, прекрасні, прекрасні часи які відділяють нас від нормального життя?

Переоцінюй те що ти маєш. Минуле не повернеться, а позиція покірного терпіння, очікування вакцини, зняття обмежень, повалення авторитаризму кимось іншим – призводить до застою. Це думка команди Парад-фесту та театру Нєфть, які об’єднались щоб створити цю лабораторію. Також ми долучили крутих координаторів з різних секторів культури для більш глибокої та об’ємної роботи.

Богдан Грицюк

Проджект менеджер Jam Factory та Освітнього центру з прав Людини у Львові, актор, лектор

Максим Максимчук

Європейський драматург, режисер, дослідник театру

Вероніка Склярова

Програмна директорка фестивалю Parade-fest, лекторка, культурна менеджерка

Артем Вусик

Режисер і актор театру “Прекрасні квіти” та художній керівник театру “Нєфть”

Валерія Михальська

Культурна менеджерка, юристка міжнародного права, експертка з фандрайзингу

Олена Апчел

Режисерка, перформерка, культурна менеджерка, лекторка з сучасного мистецтва, кандидатка мистецтвознавства

Партнери

Цей сайт був створений Громадською організацією АРТ ДОТ за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю Громадської організації АРТ ДОТ та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цієї продукції у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».